Навігація

 

30.05.2017

Карпатський держспецлісгосп здійснює лісовідновлення за власні кошти

(Стаття надрукована в газеті «Карпати» за 25 травня 2017 року)

На угіддях Карпатського держспецлісгоспу (Путильський район) лісокультурна кампанія триває з 20 березня. Цьогорічного сезону запланували посадку на 150-ти гектарах угідь і на 120-ти гектарах доповнення лісокультур. Незважаючи на різні погодні умови, у п’яти лісництвах лісгоспу добре спрацювали і роботи вже на завершальному етапі.

Робота кипить і на ділянці лісопосадки Шурдинського лісництва в урочищі Шурдин, куди головний лісничий підприємства Іван Михайлович Генцар прибув з метою перевірки якості виконуваної роботи. Майстер лісу Василь Петрович Чучко розповів, що люди працюють організовано та згідно проекту лісових культур. Іван Михайлович прогортає саджанці у відрі і переконується, що вони вдосталь зволожені. – Так і має бути, - каже лісівник, - головне, щоб дворічні деревця прижилися, а догляд ми забезпечимо.

- Весь посадковий матеріал наш, - розповідає Іван Михайлович. - Лісівники заготовляють шишки, добувають насіння, висаджують його і через два-три роки мають необхідну кількість саджанців. У кожному лісництві є розсадники, де вирощують традиційні види хвойних і листяних дерев: ялиці, смереки, бука, клена, модрини.

- Останніми роками в Карпатах простежуються кліматичні зміни. Чи змогли б тут прижитися нові види дерев?

- Ми вже над цим працюємо. У минулому році висіяли у розсадники новий вид хвойного дерева – дугласію. Це дерево із сімейства соснових, родом із Латинської Америки. На Закарпатті є дугласії зрілого віку, вони дають гарний приріст, а продуктивність набагато краща, ніж ялини, ялиці та смереки. Середній запас деревини у зрілому віці сягає 700 кубометрів з гектара. Для прикладу, в колишніх колгоспних лісах – не більше 500 кубометрів з гектара. Тож у наступному році будемо висаджувати дворічні саджанці дугласії.

Безперечно, зміна клімату впливає на стан лісів. На скелястих лісових масивах не вистачає вологи, тому смереки всихають. Прикладом такої ситуації є угіддя Розтоківського лісництва, урочище Смугарів. Щоб такі масиви не стали розплідником для інших шкідників та не поширювалися на здорові дерева, ми повинні своєчасно реагувати. Але замість вирішення проблеми додається ще одна: в цьому урочищі знаходяться пам’ятки природи заповідного типу і звичне ведення лісогосподарських робіт є неможливим. Щоб навести лад, потрібне дозвільне рішення департаменту екології Чернівецької облдержадміністрації з чітко прописаним механізмом виконання лісогосподарських робіт на цій території. Адже гірський рельєф ускладнює не лише заготівлю, а й вивіз деревини заповідною зоною.

Зараз на ці землі претендує НПП «Черемоський». Держспецлісгосп надав згоду на відчуження третьої частини угідь Розтоківського лісництва на користь парку, але остаточне рішення за органом місцевого самоврядування.

Підприємство здійснює лісовідновлення за власні кошти. Посадка гектара лісових угідь обходиться в середньому в 2,5 тисячі гривень. Окрім того, сезонну роботу мають місцеві жителі. Робота не з легких, але для багатьох робітників є звичною, інвентарем усі забезпечені. Дехто десятиліттями окультурює лісові угіддя, доглядає саджанці минулих років, розуміючи життєву необхідність людини перебувати у гармонії з природою.

Людмила БАСЮК,

Головний редактор газети «Карпати».

АРХІВ НОВИН