Навігація

 

09.08.2017

МАЛЕНЬКЕ ЦАРСТВО ВОЛОДАРОК ЛІСОВИХ ПРОСТОРІВ

Розповідь про бригаду берегометських лісокультурниць, яку очолює Галина Танасійчук

Серпневе сонце так сильно припікає, що якнайшвидше хочеться сховатися у глибині лісу. А вони все працюють. «Помагай вам, Боже! Чи не пора перепочити?», - звертаюсь до дівчат.

Дівчата повертають до мене загорілі обличчя та, змахнувши піт з чола, погоджуються на відпочинок.

Зручно вмощуємось у затінку на зеленій травичці і слово за словом ллється приємна розмова про їхню нелегку працю лісокультурниць. Галина Танасійчук, Наталія Швед та Георгіна Гасюк працюють у Долішньо-Шепітському лісництві на лісорозсаднику площею 0,17га, а ще доглядають за лісовими культурами на 75 га лісової площі. Лісокультурниці – то особливі люди у лісовому господарстві, адже вони перші неньки - рятувальниці лісових культур. Їхні по – материнськи дбайливі руки плекають ліс з самого народження - із зібраної насінини, доглядають за сіянцями і поки ті не наберуться сили, боронять тендітні насадження від бур’янів та захищають від сонця. Щороку у лісорозсаднику вирощують до 100 тис. шт. сіянців лісоутворюючих порід ялини та ялиці. В перший рік створення лісових культур їх потрібно по 4-5 разів обробити, кожній рослинці низенько із сапкою вклонитися, щоб ті пошвидше втекли від бур’янів, бо якщо не встигнеш вчасно прополоти, доглянути, пропаде праця багатьох людей: тих, що заготовляли насіння, вирощували саджанці, готували грунт під посадку, садили у землю цінні деревні породи.

Бригада лісокультурниць, яку очолює Галина Танасійчук, завжди працює на совість та добре розуміє, що головне у їхній роботі – обережне та турботливе ставлення до крихітних сіянців. Весь час вони пам’ятають, що у своїх руках тримають майбутній карпатський ліс.

Більше десяти років сумлінно виконує свої виробничі обов’язки Г.Танасійчук. За цей час стала однією з кращих працівниць підприємства. З гордістю відзначає, що ця професія стала її життєвим вибором та роботою за покликанням душі. Тішиться, що дівчата працюють на совість, що в колективі завжди панує злагоджена та ефективна робота. Дівчата по праці бойові, перевірені, з характером та вогником у серці. Треба роботу зробити - разом стали і зробили при будь - якій погоді. Жарко нині на вулиці, то краплею води вгамують спрагу, шматочком хліба поділяться. А що веселуни, слова у кишені не шукають, а як пісню заведуть - аж у горах відгомін іде.

А ще кожна з них – прекрасна господиня, дружина і мати, справжня всемогутня українська жінка. Галина, до прикладу, щоранку до праці вирушає разом з чоловіком Олексієм, який уміло керує лісозаготівельною бригадою даного лісництва та працює вальником лісу. Тішаться Танасійчуки своїми 3 дітьми та 5 онуками, вірять,що найменші з них обов’язково колись продовжать їхню лісівничу професію. А ввечері, коли закінчать свої хатні справи, обов’язково дізнаються новини із зони АТО, адже там , на сході, захищають їх мир та спокійне життя брати Олексія Дмитро та Микола.

Коли запитую Галину про те, чи не шкодує, що обрала цю професію, тільки посміхається, бо дуже любить своє село, навколишню красу і тішиться тим, що й своїми руками створює її. Вона звикла до напруженого робочого ритму, до пекучих мозолів від сапки та жарких днів чи проливних дощів, до надокучливих бур’янів та кусючих комарів.Тішиться, що це її маленьке царство, у якому вона почувається справжньою володаркою цих зелених просторів.

Служіння лісу – це та справа, яка вже давно стала буденною для лісокультурниць. З ранньої весни і пізньої осені сумлінно працюють вони: садять молоді деревця, викопують сіянці, збирають і висівають насіння, доглядають за посівами лісових культур. Скільки важкої, зовсім не жіночої роботи переробили за своє життя їх умілі руки. Саме завдяки їм ми маємо змогу дихати чистим повітрям та насолоджуватися лісовою красою.

Прес-служба Берегометського ДЛМГ

АРХІВ НОВИН